Жива історія Духанівського краю: майстри, що творили без жодногоцвяха!

Продовжуємо ділитися унікальними знахідками нашої етнографічної експедиції
в межах проєкту «Без цвяхів»! Наша наступна зупинка у селі Духанівка.
Обробка деревини в селі Духанівка завжди була особливим мистецтвом, а без
виробів місцевих бондарів колись неможливо було уявити побут української
родини. Справжні таємниці цього ремесла нам відкрила місцева жителька та
працівник культури Надія Василівна Козакова, яка дбайливо зберігає пам’ять
про своїх видатних предків та земляків.
Духанівські умільці та секрети їхньої майстерності:
 «Майстер на всі руки» Іван Аврамович Савчук (1913 року народження):
Дідусь Надії Василівни вмів робити з дерева геть усе – від міцних вікон та
дверей до витончених столів. Але найбільше його серце лежало до
бондарства, адже справжній дерев’яний посуд створювався без жодного
цвяха! Майстер робив надійні дубові бочки та особливі липові
«маслобойки» – спеціальні пристрої для збивання домашнього масла.
Вироби дідуся й досі вірно слугують у домогосподарстві його родини!
 Бучичев Микола Якович (1929 року народження) – представник
бондарської династії, адже успадкував своє ремесло від батька, а той від
діда. Ще юнаком він узяв до рук скобелку та струг. Його донька згадує,
що батько понад усе цінував дуб і обирав для роботи лише ідеальні
стовбури без сучків. Він власноруч виготовляв цебрики для товчіння
картоплі, діжки для випікання хліба та липові барила для напоїв.
 Знавець липового секрету Радченко Михайло Захарович (1930 року
народження) був неперевершеним знавцем властивостей деревини і
переважно працював із липою та сосною. Він добре знав, що саме липа
ідеально підходить для зберігання меду, адже вона зовсім не змінює його
природного смаку та тонкого аромату.
Як народжувалося диво?
Створення кожної бочки вимагало від духанівських майстрів колосального
терпіння. Використовуючи лише традиційні інструменти – сокиру, струги,
долото, пробійник та натягач для обручів. Майстри спочатку ретельно
висушували клепки, ідеально підганяли їх одна до одної, натягували обручі та
майстрували дно.
Дерев’яний посуд духанівських умільців служив десятиліттями, надаючи
особливого, неповторного смаку домашньому хлібу, квашеній капусті та
огірочкам. Пам’ять про цих талановитих людей – це важлива частина історико-
культурної спадщини всього краю.
Звертаємося до жителів нашої громади!
Чи збереглися у ваших коморах чи на подвір’ях старовинні духанівські
цебрики, маслобойки чи бочки? А можливо, ви пам’ятаєте розповіді Михайла
Радченка або Миколи Бучичева?

Поділіться своїми спогадами та фотографіями старовинних виробів у
коментарях! Давайте разом збережемо пам’ять про золоті руки наших предків.
Проєкт «Без цвяхів» підготовлено за підтримки Український культурний
фонд в межах конкурсної програми «Культура. Регіони». Проєкт реалізується
командою відділу освіти, культури і туризму, молоді та спорту Бочечківської
сільської ради за підтримки Агенція відновлення та розвитку та Агенції
регіонального розвитку Сумської області.
#УКФ #запідтримкиУКФ #КультураРегіони #БезЦвяхів #БочечківськаГромада
#Сумщина #Культура #Бондарство #ІсторіяКраю #Бондарі #Духанівка